За інформацією: Суспільне Львів.
Вже як місяць Укрзалізниця через загрозливу ситуацію на Донеччині змінила маршрут швидкого поїзда №104/103: він більше не курсує до Краматорська і тепер доходить лише до Барвінкового на Харківщині. На цьому напрямку продовжують працювати евакуаційний вагон.
Пасажири та провідники поділилися своїми історіями з Суспільним.
З листопада "Укрзалізниця" призупинила довезення пасажирів до Краматорська. Через складну ситуацію на Донеччині поїзд №104/103 тепер завершує маршрут у Барвінковому на Харківщині. У жовтні цей напрямок уже потрапив під атаку російського дрона.
Швидкий поїзд № 104/103. Суспільне Львів/Іванка Дусько
Рейс "Львів — Краматорськ" відновили у квітні 2023 року, і саме цей потяг, який отримав назву "Незламність", забезпечував регулярне сполучення між сходом і заходом країни.
"На Донбасі сирена не виключається"
За словами пасажирки Маргарити Задорожньої, поїзд тепер курсує до Барвінкового, а далі пасажирів перевозять автобусами. Жінка каже, що стежила за інформацією у телеграм-каналі та три тижні перебувала у доньки. Коли вирушала, поїзд ще їхав через Гусарівку, а пряме сполучення з Краматорськом було припинене давно.
"Сьогодні у Львові була — сирена загуділа, люди в паніці тікають, ховаються в підвали або на стоянку. Я зайшла в супермаркет і думаю: на Донбасі сирена не виключається, плюс летить з усіх сторін, а ми привикли… страшно, коли цілими днями гуде. І сьогодні чуєш: будинок завалився, люди померли… Звісно, жах. Але я їду додому — на батьківщину тягне", — розповіла Маргарита Задорожня.
Барвінкове – Донецька залізниця. Суспільне Львів/Іванка Дусько
"Мені здається що я вже не їду додому"
Пасажирка Вікторія Рева каже, щоразу, коли вона повертається додому, має відчуття невизначеності. За її словами, ситуація у Лозовій змінюється щомісяця, тож вона не впевнена, як мине навіть найближчий тиждень.
"Від тепла ми йдемо в холод, інфраструктуру її розбивають майже кожного дня, кожного тижня, тому що на цей раз я вже погано розумію", — зазначила жінка.
"Тривожно цілодобово"
Пасажирка поїзда Маргарита Горобець розповіла, що їде зі Слов’янська до Львова, а далі — у Нідерланди до своїх доньок. Дві з них поїхали за кордон на початку повномасштабної війни, а третя залишилася під її опікою після смерті матері. За словами Маргарити, доньки сильно переживають за неї, особливо коли з’являється інформація про обстріли чи небезпеку. Вона каже, що, за чотири роки звикла до тривожної ситуації, хоча вважає, що до цього не слід звикати. Напередодні свят вона приїхала, щоб провести день народження з дочками, які підготували для неї сюрприз та запросили у ресторан.
"В мене день народження перед цими святами, чого вони мене запросили, щоб я приїхала, тому що для мене це в першу чергу побачитись з дівчатами на своє день народження. Вони приготували мені сюрприз, казали, що знайшли там якийсь китайський ресторан. В мене, в моїй місцевості, таких ресторанів нема і я ніколи там не була", — розповіла пасажирка потяга.
Барвінкове – Донецька залізниця. Суспільне Львів/Іванка Дусько
"Саме страшне було — це коли поїзд їде і починається тривога"
За словами провідника пасажирського вагона Владислава Бутенка, він пам’ятає, як під час виїзду з Харкова поїзд довго не подавали на перон через можливі обстріли. Пасажири з нетерпінням чекали, і коли поїзд нарешті з’явився, багато хто ледве стримував емоції. У складі потяга було до 20 вагонів, у яких максимально вміщували людей. Вагонові місця використовували щільно, а пасажирів просили ділитися зарядними пристроями, щоб зберегти зв’язок.
Владислав Бутенко – провідник пасажирського вагона. Суспільне Львів/Іванка Дусько
"Саме страшне було — це коли поїзд їде і починається тривога. Ти сидиш в поїзді, поїзд зупиняється, ми світло виключаємо по ваганах і просто над головою літаки, дрони — це саме є страшне. Але якби ми, як люди, які працюємо тут, ми стараємося надати всю допомогу пасажирам: заспокоїти їх в першу чергу, надати психічну допомогу, фізичну допомогу, матеріальну допомогу, принести чай, каву рознести так само", — розповів чоловік.
Зараз він працює на евакуаційних рейсах уже близько місяця і щодня стикається з різними історіями. Пасажири беруть із собою лише найнеобхідніше та частину життя, яку встигли нажити. Серед них були літні люди, яким важко було залишати дім, але вони вирушали разом зі своїми тваринами.
Військові на вокзалі. Суспільне Львів
Він зазначає, що потяг не перевозить людей на відпочинок, а намагається вивезти їх із небезпечних територій, допомогти уникнути війни та забезпечити безпеку. Діти та дорослі чекають поїзд із надією, що він їх забере додому. Незважаючи на запізнення через обстріли, пасажири радіють, коли потяг приходить, отримують чай, каву і спілкування від провідників. Саме завдяки таким незламним працівникам поїзд №104/103 "Львів — Краматорськ" отримав назву "Незламний".
