За інформацією: Суспільне Львів.
У Стрию пройшло обговорення проєкту утримання та реконструкції парку ім. Тараса Шевченка. Його планують втілити в життя у три черги. Мешканці міста сперечаються про доцільність реалізації цього проєкту, оскільки загальна вартість тільки першої черги, як вказано на сайті міської ради, становить 74 млн грн. У мерії обіцяють частину суми виділити із міського бюджету, а решту витрат покривати за рахунок зовнішнього фінансування, зокрема і грантів.
Суспільне поспілкувалося із представником міської ради та активістами щодо проєкту.
Що передбачає проєкт
На представленні проєкту, яке відбулося 19 лютого, заступник міського голови Стрия Андрій Стасів розповів, що проєкт передбачає три черги. Перша триватиме 2-3 роки. Її вартість становить 74 млн грн. Орієнтовна вартість другої черги — 50 млн грн, а третьої — 75-100 мільйонів гривень. Роботи за цими чергами мають виконати за 5-10 років після того як завершать першу.
Роботи першої черги передбачають:
- підготовчі роботи — 68,4 тис грн;
- укриття — 9,4 млн;
- “Будинок садівника” (реконструкція вбиральні) — 3,4 млн грн;
- підключення до підстанції — 1,8 млн грн;
- мережі водопостачання та каналізації — 10,1 млн грн;
- благоустрій — 37,1 млн грн;
- інші роботи — близько 5 млн грн.
У 2026 році із міського бюджету планують виділити понад 10 млн грн на реалізацію реконструкції водопостачання та каналізації. У міськраді кажуть, що ці гроші — з фонду навколишнього природного середовища і їхнє цільове призначення не може бути змінене.
Парк ім. Тараса Шевченка у Стрию. Суспільне Львів/Тетяна Боярчук
Роботи другої черги стартуватимуть після завершення першої черги, вони передбачають огорожу парку, оформлення входів у парк із вулиць Сколівська та Підзамче, роботи біля пам'ятника Шевченку, створення спортивного, дитячого, інклюзивного майданчиків, зони вигулу собак, декоративне освітлення тощо. А третя черга передбачає зведення у парку оранжереї, будинку птахів, літньої сцени. Інші об'єкти — дитяче кафе, ресторан, івент-хол на місці літнього театру — за рахунок приватних інвестицій.
Стрийська міська рада ініціювала проведення громадських консультацій щодо старту реалізації проєкту на платформі EDEM – електронні консультації, де можуть написати свою думку про проєкт мешканці Стрийської громади та внутрішньо переміщені особи, які проживають у ній.
Що кажуть у Стрийській міській раді
Заступник міського голови Стрия Михайло Журавчак розповів, що підготовка до реконструкції розпочалася ще у 2021 році з інвентаризації, під час якої виявили серйозну невідповідність. Згідно з документами 1970-80-х років, площа парку становила 20 га, проте фактичні заміри показали лише 16,1407 га. Місто отримало погодження від Міністерства екології та обласної ради, зафіксувавши цю реальну площу — 16,1407 га.
Фахівці провели повний аудит понад 1500 дерев, і для кожного розписали індивідуальний догляд: лікування, підживлення чи кронування.
За словами Михайла Журавчака, через територію парку проходять 1,8 км комунікацій, зокрема 680 метрів каналізаційного колектора, які планують замінити.
“Мережі в критичному стані. Ми пам’ятаємо підтоплення стадіону "Юність". Ми вже замінили частину колектора на вулиці Гасина, газовики замінили свої мережі, був замінений водопровід, і тепер логічно дійшли до парку. Без заміни цих труб неможливо класти нову бруківку”, — зазначив Журавчак.
Михайло Журавчак. Суспільне Львів/Тетяна Боярчук
Він сказав, що у 2026 році на ремонтні роботи у парку виділили 10,1 млн грн.
“На 2026 рік ми плануємо витратити 10,1 млн грн суто на мережі. 4 мільйони вже передбачили в бюджеті, ще 6 плануємо додати за підсумками року. Решта суми — це плани на 2027 рік і далі”, — додав він.
Михайло Журавчак каже, що міська рада шукатиме фінансування ззовні: через платформу "DREAM", державні програми та міжнародні гранти.
“Важливо розуміти: ми подаємося на кошти з Фонду охорони навколишнього природного середовища. За законом ці гроші мають цільове призначення — тільки екологія: парки, очисні споруди, каналізація. Їх неможливо перепрофілювати на щось інше”, — каже посадовець.
Наразі проєкт проходить державну експертизу. Після її завершення буде оголошено тендер на визначення підрядника, щоб уже цього року розпочати роботи — заміну підземних мереж.
Щодо інформації про будівництво торгового центру поблизу парку, заступник мера сказав, на території колишнього АТП зараз тривають археологічні розкопки. Там знайшли фундаменти зброярні або каплички XVI століття (приблизно 1580-ті роки). Тому, поки археологи не завершать роботу, жодне будівництво там неможливе за законом.
Гроші — на оборону та медицину
Стриянка, волонтерка та інженерка Наталя Луковська зазначила, що нинішній підхід до реконструкції викликає багато запитань. Перед публічним обговоренням проєкту жінка написала відкритий лист у фейсбуці. У ньому вона зауважила, що під час війни ресурси громади мають спрямовуватися на оборону, медицину (зокрема реконструкцію інфекційного відділення) та забезпечення житлом людей, які втратили домівки через обстріли.
Наталія Луковська розповіла Суспільному, що не проти розвитку міста, але вважає за необхідне бути чесними в питаннях доцільності витрат під час війни.
“Я як будь-яка здорова людина хотіла б нові доріжки та квіти. Але я оцінюю громаду як свою сім’ю: ми купуємо лише необхідне. Якщо поламалась каналізація — її треба ремонтувати, це життєдіяльність. Я за заміну мереж, але я проти "тупої" заміни чогось на щось лиш би списати гроші, коли старі тротуари ще цілком здатні служити”, — каже жінка.
Наталія Луковська. Суспільне Львів/Тетяна Боярчук
Вона зазначає, що найбільше зауважень викликає фінансова прозорість проєкту.
“Мене цікавить, чому в експертизі 2024 року ціна ремонту інженерних мереж була 3,26 млн грн, а зараз ми бачимо цифру 10,2 млн грн? Звідки взялися додаткові 7 мільйонів? За попередній паперовий проєкт місто вже заплатило майже мільйон гривень. Якщо він був неправильний, то чи повернув виконавець кошти в бюджет? Чи ми просто будемо направо і наліво дарувати податки стриян?” — зауважує вона.
Наталя Луковська розкритикувала і сам процес громадського обговорення, зазначивши, що він далекий від європейських стандартів.
“Я відкриваю голосування і бачу, що в перших лавах проголосували чиновники міськради та їхні родини. Вихований чиновник мав би відійти в сторону і дати висловитися громаді, а не тиснути”, — говорить жінка.
На думку Наталі Луковської, вихід із конфлікту один — повна відкритість та обґрунтування кожної гривні.
“Нам не картинки потрібні, а обґрунтування. Ми достатньо освічені люди, щоб розібратися в цифрах. Доведіть, що це необхідно. Це наші гроші — ви ними розпоряджаєтесь, а ми наповнюємо бюджет. Місту потрібна розмова дорослого з дорослим”, — зазначила вона.
Суспільне звернулося до Михайла Журавчака щодо попереднього проєкту реконструкції парку, оприлюдненого у 2024 році, та різниці у кошторисі.
“У зв'язку із здорожчанням матеріалів та змінами кошторисних коефіцієнтів зробили корегування. Також прийняли рішення перекинути з другої черги в першу вхідну групу з вулиці Болехівська. Зараз остаточний варіант проходить експертизу”, — відповів він.
Розвиток міста — теж елемент стійкості
Голова наглядової ради Фонду громад "Рідня" та громадський діяч Петро Маковський розповів Суспільному, що позитивно ставиться до ідеї реконструкції парку. Він говорить, що головне, щоб реконструкція була продуманою, поетапною, фінансово відповідальною із залученням донорських грошей і відкритою до діалогу з громадою.
"Дуже важлива робота зроблена містом на даний момент — встановлено реальні межі парку, підготовлено проєкт. Це відкриває нашій громаді можливість залучити кошти донорів під цей проєкт", — каже він.
На його думку, насамперед у парку слід відремонтувати підземні мережі, водовідведення, подбати про освітлення. Маковський нагадав, що парк має історичну цінність.
"Його треба оновлювати, але не знищувати його дух. Проєктом передбачено максимальне збереження автентичності насаджень і це мені подобається", — каже він.
Чоловік говорить, що ідея щодо виконання основних робіт і скерування залишків грошей на інші пріоритетні цілі — дуже чутливе питання.
“Але тут не можна протиставляти розвиток міста та підтримку ЗСУ. Донорські кошти на облаштування просторів, нашого парку ми маємо отримати і зекономлені кошти можемо направити на ЗСУ. Такий підхід мені імпонує. Я переконаний, що підтримка ЗСУ — безумовний пріоритет. Але розвиток міста, місто де хочеться жити, народжувати, вчитися — це теж елемент нашої стійкості”, — зазначив Петро Маковський.
Петро Маковський. Фото з особистого архіву Петра Маковського
На його думку, якщо проєктну документацію зробили і гроші передбачені під конкретну інфраструктуру, то логічно реалізовувати базові речі: зробити інженерію, створити основу, реалізовувати благоустрій поетапно та активно залучати донорські кошти.
"Ми маємо вчитися працювати так, щоб підтримувати фронт і водночас не зупиняти розвиток громади, виконуючи роботу так, щоб донори до нас приходили і бачили, що ми дбаємо за середовище, де живуть люди", — наголосив Маковський.
Він вважає, що слід також активно залучати і власників залишків будівель, які є на території парку.
