За інформацією: Суспільне Львів.
Павло Іванов був першим українським льотчиком-штурмовиком, який освоїв F-16. За час повномасштабного вторгнення він провів у небі, в зоні ураження противника, понад 420 годин. Колеги називали його одним із найефективніших пілотів, який застосовував унікальні маневри на наднизьких висотах. Про те, що у сім’ї народиться перша дитина, дружина Ірина дізналася вже після загибелі чоловіка. Зараз вона виховує доньку Юстину самостійно. Дванадцятого квітня минає рік від загибелі пілота.
Більше про Павла Іванова та про їхню донечку вдова пілота розповіла Суспільному.
За словами Ірини Іванової, її чоловік був одним із тих пілотів, які тільки завершили навчання і випустилися перед повномасштабною війною. І вже невдовзі вони вступили в бій.
"Почалась війна і невдовзі, через деякий час, вони вже нас захищали в небі. Він був дуже сильним пілотом. Я неодноразово про це чула від його побратимів. Одним із найефективніших. У нього за дуже короткий період часу дуже було багато місій і взагалі 422 години нальоту в зоні ураження противника. Він був дуже сміливим і це відчувалося. Дуже важко він переносив дні, коли він не літав", — розповідає жінка.
Весільне фото Ірини та Павла. Суспільне Львів
Вдова захисника розповідає, він був першим пілотом, який перенавчився на винищувачі F-16.
"Через те, що він був першим льотчиком-штурмовиком, який пересів на винищувач, у нього були певні маневри, які міг робити лише він. Наприклад, дуже низька висота, яку він опанував. Коли ми говорили з іншими пілотами і командиром, він казав, що він ніколи не сумнівався в Павлу як професіоналу, що він дуже добре відчуває літак і F-16 зокрема", — говорить Ірина Іванова.
Шеврон Павла Іванова. Суспільне Львів
Ірина та Павло одружилися наприкінці березня 2025 року, а 12 квітня їй повідомили про загибель чоловіка під час виконання бойового завдання.
"Мені наснився сон, що моя обручка в засохлій крові і я не можу її ніяк відмити. І в мене тоді промайнула думка, чи чиста обручка Павла, чому в мене така заплямована? Наче в якомусь бруді, я навіть не розуміла, що це. Потім я прокинулась і досі не було повідомлення, що все добре. І вже десь в обід я розуміла, що ніколи так довго він мені не писав, напевно, щось сталось. (…) Між пілотами кажуть, що пілоти не гинуть, вони просто підіймаються вище неба. Тобто злетів і все, не посадив літак, це був фінальний політ і ця куртка вона пахне літаком, боротьбою", — каже вдова пілота-штурмовика.
Обручка Ірини Іванової. Суспільне Львів
На той момент вона підозрювала про вагітність, але ще не була впевнена точно.
"Ми планували дитинку. Ми планували багато дітей. Велику сім'ю ми хотіли. В мене були перші ознаки і останній день в суботу, то зранку перед місією, він поцілував мені живіт. Це такий перший єдиний поцілунок для Юстинки. А в мене були ознаки, але я боялась робити тест, побачити негативний результат. І я в цей момент дуже довго відтягувала. Вже 29 квітня після загибелі наважилась здати аналізи. Вагітність була підтверджена, це вже було очевидно, але я не встигла йому сказати", — ділиться жінка.
Ірина з Юстинкою. Суспільне Львів
За її словами, Юстинка дуже схожа на тата: і зовнішньо, і характером.
"У неї більше татового ніж маминого. Волоссячко, носик татовий, губки татові, очки і темперамент. Вона дуже спокійна, така як був Павлик, в неї дуже розумний погляд, його погляд. Вона для мене Боже благословення, доказ, що любов сильніша за все, продовження нашої історії, Павлика, промінчик світла", — підсумовує вдова пілота.
Сімейні світлини та нагорода Героя України. Суспільне Львів
