За інформацією: Суспільне Львів.
Дар’я Зубик на власному подвір’ї. Суспільне Львів/Ольга Іващук
Довгожителька пригадує часи, як люди намагалися вижити в селі після війни:
"Після війни голод був, холод. Не було в що ся вбрати, не було що їсти. Навіть з Бесарабів сюди приходили — міняли коци, аби щось мали. Наші люди так трималися на селі".
Дар'я Зубик говорить, що колись тримала велике господарство: корів, свиней, продавала молоко.
"Я мала все: я тримала по три корови, по дві свині. Та ще молоко продавала. З того сі жило. А тепер я не годна. Дають молоко діти. Я вже не можу працювати, бо болять руки і ноги", — каже пенсіонерка.
Дар’я Зубик із родиною святкує 91 день народження. Суспільне Львів
Чоловік бабусі помер 27 років тому, в червні.
"Був добрий чоловік, ні пияк, ні батяр. Я не можу на нього щось сказати. Син у мене є, і невістка, і два онуки. Один оженився в хаті моєї сестри. А другий поїхав десь у чехи, давно. Та й там живе", — мовить Дар'я Зубик.
Жінка додає, що найбільше вона хоче, аби закінчилася війна і всі, хто зараз захищає Україну на фронті, повернулися додому живими та здоровими.
"Що мені сі хоче? Щоб мої діточки жили. Щоб Бог дав спокій у світі. Аби з армії хлопчики всі виходили живі-здорові. Аби жили файно!"
Читати ще
Читати ще Веде блог про садівництво та знялася у фільмі із Шоном Пенном: історія 70-річної блогерки із Львівщини
