У Тернопільській області залишилися руїни Кременецького замку, який багато століть тому не змогли захопити золотоординці.
Замок у Кременці колись належав польській королеві / колаж з фото УНІАН та pixabay.com
У місті Кременець Тернопільської області є замок, який, на думку істориків, був споруджений у XIII столітті. Кременецький замок розташований на Замковій горі.
Цю ж гору ще називають Бона – таку назву вона дістала через те, що у XVI столітті Кременцем і відповідно замком володіла друга дружина польського короля Сигізмунда I Старого Бона Сфорца (була донькою міланського герцога).
У центрі уваги Кременець: цікаві місця міста
Узвишшя – частина Кременецьких гір, воно має форму вулканічного конуса, а його висота становить майже 400 метрів над рівнем моря.
Відео дня
У статті історика Петра Гуцала вказано, що Галицько-Волинський літопис під датою 1227 рік містить згадку про кременецьке укріплення. У літописі йдеться про те, що споруду не змогло захопити угорське військо під проводом короля Андраша II. Пізніше замок не вдалося підкорити золотоординським воєводам, які напали на Київську Русь, і він виявився одним із трьох уцілілих під час навали.
У 1259 році на Волинь напав монгольський полководець Бурундай, і він змусив волинського князя Василька Романовича зруйнувати фортифікаційні споруди.
Протягом XIV – XV століть за галицько-волинські землі точилися війни між Польським королівством і Великим князівством Литовським, і Кременець опинявся під контролем різних сторін.
Важливий внесок у те, щоб Кременецький замок став потужною оборонною спорудою, зробив волинський князь Любарт, який з перервами у XIV столітті контролював місто і зміг на горі збудувати мури з каменю-пісковика. У XIII столітті узвишшя було укріплене лише земляним валом, обнесеним частоколом.
Розквітом замку можна вважати період, коли ним володіла Бона Сфорца (1535 – 1556 роки). Під час її правління гора Кременець “обросла” новими фортифікаціями. У 1545-му на узвишші стояв кам’яний замок, який мав три вежі, казарми, палац, церкву святого архістратига Михаїла, десятки сховищ, а також два мости на ланцюгах.
Вежі замку мали такі назви:
- “Над новим домом”.
- “Черлена”.
- “Над воротами”.
Існують легенди про Сфорцу, які стосуються Кременецького замку. Водночас цікаво те, що точаться суперечки щодо того, чи була Сфорца в Кременці – одні стверджують, що королева ніколи там не з’являлася, а інші – що їй місто сподобалося, і тому вона там часто відпочивала.
Чужоземка керувала Кременцем через старост. Історики зазначають, що вона запровадила для людей непосильні натуральні та грошові податки. У 1648 році Кременецький замок взяли в облогу козаки на чолі з Максимом Кривоносом, якого підтримали місцеві повстанці. Козаки та повстанці змогли захопити споруду, і того ж року її було знищено.
Нині на Тернопільщині залишилися лише руїни колись потужної оборонної споруди.
Ось як зараз виглядає Кременецький замок – фото руїн оборонної споруди / фото УНІАН
Що приховує Кременецький замок – легенди
В одній з легенд йдеться, що Сфорца не хотіла втрачати свою красу і, щоб зберегти свою молодість, використовувала як “чарівний засіб” кров сотень невинних дівчат.
Згідно з легендою, королева в одній із веж Кременецького замку приймала ось такий “душ” – зверху на ґрати з кілками кидали молоденьких жертв, і саме в їхній крові купалася Сфорца. За іншою версією, вона приймала криваві ванни.
Ще “ходить” така історія: нібито в Кременецькому замку в королеви був гарем із чоловіків, які їй сподобалися. Варто зазначити, що король Сигізмунд I був на 27 років старшим за дружину. Можливо, цей факт став однією з причин появи легенди про гарем Сфорци. Тим паче відомо, що сам король майже весь час перебував у Кракові (у період з XI до XVI століття це місто було столицею Польського королівства).
Також розповідають, що королева в’їжджала до Кременецького замку мостом, зробленим із жіночого волосся.
За словами місцевих жителів, Сфорца під землею сховала свої скарби, а дістатися до них можна тільки через старовинну криницю, розташовану недалеко від Кременецького замку. “Ходить” легенда, що у великодню ніч скарби може дістати цнотливий молодий чоловік. Люди розповідають, що під час першого удару церковного дзвону на Замковій горі має з’явитися привид Сфорци, який тримає в зубах ключі від схованки зі скарбами.
