Водночас прояв такого кольору відрізняється у тварин через різну стать.
Руді коти приваблюють своєю красою та незвичним забарвленням, проте людей цікавить питання, як їм вдається набувати такого кольору / фото ua.depositphotos.com
Після 60 років пошуків генетики вчені нарешті ідентифікували ген, який відповідає за руде забарвлення домашніх котів. Зокрема дослідники з’ясували, що будь-який вогняний відтінок шерсті на котах, ймовірно, є наслідком відсутності сегмента ДНК у небілковій частині котячого геному, пише Science Alert.
“Це була генетична загадка, головоломка”, – зазначив генетик зі Стенфордського університету Грег Барш в інтерв’ю Science.
Барш зі своїми колегами виявив, що клітини шкіри котів, з яких проростає помаранчева шерсть, експресують у 13 разів більше РНК гена Arhgap36, ніж клітини шкіри котів без помаранчевої шерсті.
Відео дня
“Очікуючи, що білок, який кодує ділянку надпродуктивного гена Arhgap36, мутував, дослідники були здивовані, коли виявили, що послідовність, яка передує йому, містить делецію, яка, ймовірно, впливає на решту експресії гена. Видалення в 5 кілобазах було присутнє у кожного помаранчевого кота, якого дослідники вивчили з бази даних 188 котів, що включала 145 помаранчевих, 6 ситцевих і 37 непомаранчевих котів”, – підкреслили у матеріалі.
Водночас один із результатів не став несподіваним. Дослідники, як і передбачали, виявили мутований ген, який пояснює, чому помаранчевий колір по-різному проявляється у представників різних статей. Відомо, що більшість помаранчевих котів є самцями, тоді як у більшості кішок з помаранчевою шерстю з’являються плями різних кольорів.
“У сукупності ці спостереження надають переконливі генетичні та геномні докази того, що делеція 5 кб спричиняє зчеплений зі статтю помаранчевий колір”, – підкреслюють Барш та його команда у своїй статті.
Дві команди дослідників підтвердили, що мутація, яка відповідає за помаранчеве хутро, знаходиться на Х-хромосомі, тому між статями можуть бути такі чіткі відмінності у кольоровому візерунку. Порівняно із самцями, які мають лише одну копію цієї мутації на своїй єдиній Х-хромосомі, самки мають дві копії, по одній на кожній Х-хромосомі, яку вони отримують від кожного з батьків.
“Ссавці випадковим чином інактивують одну з двох Х-хромосом у кожній клітині, щоб уникнути експресії надлишку продуктів хромосоми. Це призводить до того, що самки помаранчевих кошенят мають активну помаранчеву мутацію в деяких клітинах шкіри, що розвиваються, поруч із сусідніми клітинами, в яких Х-хромосома з мутованим геном деактивована”, – пояснюють у Science Alert.
За словами науковців, така мутація рудих котів не має негативних наслідків для здоров’я.
Водночас вчені наголосили, що Arhgap36 викликає проблеми з розвитком у інших тварин, коли він занадто або недостатньо працює. Проте, швидше за все, у помаранчевих котів ген надмірно експресується тільки у пігментних клітинах, які розвиваються та дозрівають.
“Різниця між черепаховими і ситцевими котами полягає в наявності додаткової мутації білої плямистості у ситцевих, яка впливає на здатність меланоцитів, що розвиваються, виживати, коли вони мігрують від нервового гребеня, дозволяючи клонам меланоцитів, які виживають, поширюватися в більшій області тіла”, – додають Барш і його колеги.
Своєю чергою друге дослідження, яке проводив генетик з Університету Кюсю Хідехіро Тох, теж ідентифікувало Arhgap36 як ген помаранчевого хутра котів. За їхніми даними, більше виявлення цього гена пригнічує гени кольорових пігментів змінюючи темно-коричневі та чорні пігменти еумеланіну на червонувато-жовті пігменти феомеланіну.
