За інформацією: Суспільне Львів.
На найстарішому підприємстві України — Дрогобицькій солеварні — продовжують виготовляти сіль традиційним способом, шляхом випарювання розсолу. Після відключення газу понад 10 років тому виробництво опинилося на межі закриття, однак працівники перейшли на дрова та встановили менші панвиПанви — це великі металеві або чавунні відкриті ємності (посудини), у яких на солеварнях випарюють розсіл для отримання солі., щоб зберегти роботу.
Більше про це — в матеріалі Суспільного.
"Ой, тяжко робимо. Перше — колемо грубі дрова. Колоти дуже тяжко. А ще тяжче — возити сюди тачками. Тяжка робота, ручна, але тяжка. Тут немає ніякої автоматизації. Грузимо в тачку. Тачка може має сто двадцять кілограмів, може сто. Дрова граба веземо на гору, в піч. Перше ми газом варили сіль. Тож були ті спеціальні газові печі. І як газ перекрили — завод розпався. Аж потім ми самі починали з маленьких ванночок", — каже солевар Йосиф Мартинів.

Працівник Дрогобицької солеварні закидає дрова у піч. Суспільне Львів
За його словами, у виробництві спочатку закачують ропуРопа — це природний або штучно отриманий розчин солі у воді, тобто соляний розсіл., яка має високу концентрацію солі — у літрі ропи близько 300 грамів. Під час випарювання вода перетворюється на пару, а сіль поступово осідає на дно у вигляді кристалів. Далі їх збирають і відправляють у мішки, після чого обробляють у центрифузі для видалення води та передають на сушку. Увесь процес триває до 12 годин.
"Я прийшла сюди 28 липня 1966 року. Прийшла на роботу, подивитись, чи є місце. Дали мені халат, і я працюю до сьогоднішнього дня. Спочатку я робила вручну, тому що автомати запустили в 63-му році, і не було спеціалістів. Сіль везли вагонкою і фасували. Давали спочатку сигнал, дзвінок, і везла вагонка сіль. План був великий: найменше 800 тонн, а так 900 і навіть до тисячі було. Був прекрасний сад: на початку був садівник, він працював, восени збирали яблука, груші, продавали і давали робочим", — згадує працівниця солеварні Степанія Нащочич.

Упаковки дрогобицької солі. Суспільне Львів
За її словами, шахта розташована між церквами Святого Юра і Воздвиження Чесного Хреста. Степанія Нащочич додала, що головне, аби завод працював, а цехи функціонували і надалі.